Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України від     07 грудня 2017 року№ 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

Наразі Міністерством юстиції України та його територіальними органами проводиться активна інформаційна кампанія щодо протидії домашньому насильству. Це, до речі, є одним з пріоритетних векторів реалізації загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!».

За інформацією Міністерства юстиції України, згідно статистики, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть в результаті домашнього насильства.

Згідно з дослідженнями за оцінками експертів менше 23% постраждалих звертаються за допомогою.

Тож що це «домашнє насильство»? Вказаний Закон містить чітке визначення цього ганебного явища, а саме: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

• На кого поширюється дія цього Закону?

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри; інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

Проте цей перелік не є вичерпним, оскільки законодавець передбачив, що дія цього законодавства поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

• Які є напрями надання допомоги та захисту особам, що зазнали домашнього насильства?

Стаття 20 Закону № 2229-VIII передбачає наступні напрями надання допомоги та захисту постраждалим особам:

1) надання постраждалим особам інформації про їхні права та можливості реалізації таких прав зрозумілою їм мовою;

2) забезпечення доступу до загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб для отримання соціальних послуг медичної, соціальної, психологічної допомоги;

3) надання у разі потреби тимчасового притулку для безпечного розміщення постраждалих осіб;

4) забезпечення постраждалим особам доступу до правосуддя та інших механізмів юридичного захисту, у тому числі шляхом надання безоплатної правової допомоги;

5) утворення цілодобового безоплатного кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей для забезпечення невідкладного реагування на випадки домашнього насильства, надання консультацій щодо всіх форм домашнього насильства.

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить терміновий заборонний припис стосовно кривдника, обмежувальний припис стосовно кривдника, взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи, направлення кривдника на проходження програми для кривдників (ст. 24 Закону № 2229-VIII).

 № Телефони на місцевому рівні:

050-02-30-154 для постраждалих від насильства;

Районний відділ поліції: вул. Шевченка, 51 тел. 102 - цілодобово

Медична допомога тел. 103 - цілодобово

Центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі: вул. Горького, 155, тел. (095) 808 81 50;

Мобільні бригади: 067-452-42-16; 099-452-42-16;

Денний центр для постраждалих від домашнього насильства та гендерно зумовленого насильства (вул. Дніпровська 18/1);  

Управління соціального захисту населення: вул. Центральна, 47  (095) 799 14 39

Центр соціальних служб: Соборна, 42А, (095) 582 44 38;

Служба у справах дітей: вул. Соборна, 42 а, тел. (095) 752 06 12;

Місцевий центр з надання безкоштовної вторинної правової допомоги; вул. Полтавська, 129 тел. (066) 404 10 80.

ГО "Імпульс" вул. Шевченка - (068) 615 67 89).

№ Телефонів та сайти  на державному рівні

1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116
111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно),
Messenger @childhotline.ukraine,Instagram @childhotline_ua,Telegram @CHL116111.

Урядовий контактний центр 15-47
2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства,
торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільнихабо стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).
3. Поліція: 102.
4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.
5. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість
написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в
реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з
батьками (https://secrets.1plus1.ua/).
6. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73 33.
7. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медикопсихологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.
8. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.
9. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0800 505 085.
10. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих
кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.
11. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього
насильства – 15 47.
12. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини:
(044) 255 76 75.
13. Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26 ([email protected],
https://eo.gov.ua/).
14. «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству
(https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines).
15. Національна «гаряча лінія» з питань наркозалежності та
ЗПТ: 0 800 507 727.
16. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх
до молоді), supportME (від фахівців).
17. Уповноважений Президента України з прав дитини (044) 255 76 75.
18. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування
мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527
(безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00,
сб. з 10:00 до 18:00).
19. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян
України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.
20. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми
Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. - сб. з 09:00 до 18:00).
21. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0800 211 444.
22. Гаряча лінія з профілактики суїцидів (https://lifelineukraine.com/).
23. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний
багатоканальний номер: 0800 50 18 92.
24. Платформа «Мені здається» (https://nachasi.com/2021/02/05/platform-itseems-to-me/).
25. Платформа «Розкажи мені» (https://tellme.com.ua/).
26. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді
(https://t.me/poruch_me).
27. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям
безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн
(https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r).
28. За підтримки Національної психологічної асоціації психологиволонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у
будь-який час доби) (https://bit.ly/3QLUdwO).
29. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію,
за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).
30. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти
відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як
зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини (https://bit.ly/3OzJm6Z).
31. Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і
дітей (https://t.me/s/pidtrumaidutuny).
32. Онлайн-платформа «Аврора»: консультування постраждалих від
насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у
будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на
сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога»
(https://rozirvykolo.org/mental-support/).
33. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому
потребу: УкрЄдність (https://ukr-ednist.com.ua/).
34. Група психологічної підтримки «Разом» (https://razom.live/).
35. Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського
ветеранського фонду (УВФ): +38 (067) 400 46 60 (пн. - нд. з 10:00 до 20:00), сайт
Фонду (https://veteranfund.com.ua/).

Корисні посилання щодо допомоги у разі кібербулінгу
1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді за номерами: 0 800 500 225
або 116 111.
2. Поліція (кіберполіція) за номером 102 (повідомити про кібербулінг).
3. Чат-бот Stop Sexting (якщо шантажують в Інтернеті і вимагають контент
сексуального характеру).
4. Youtube.com/Stop Sexting Ukraine.
5. Інтернет-платформа «Бийся як дівчина»
(https://www.instagram.com/flg_ua/).
6. База даних жіночих організацій (http://portal.uwf.org.ua/).
7. Організація ЮрФем (доступна та якісна правова допомога в Україні)
(http://jurfem.com.ua/en/home-page-2/).
8. Організація Teenergizer – консультації за принципом «рівний-рівному»
або з психологом безкоштовно і конфіденційно
(https://teenergizer.org/consultations).
9. Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті: 15 45
(далі обрати «3»).

Куди потрібно звертатися за допомогою тим,
хто перебуває за кордоном
1. Дитяча гаряча лінія 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного,
анонімно, консультації українською мовою). Лінія працює в країнах: Естонія,
Данія, Кіпр, Азербайджан, Іспанія, Словаччина, Словенія, Сербія, Румуні,
Португалія, Польща, Молдова, Мальта, Литва, Латвія, Угорщина, Фінляндія,
Чехія, Болгарія, Хорватія, Албанія.
2. Національна гаряча лінія для дітей та молоді, яка працює в Україні, через
соціальні мережі (конфіденційно, цілодобово). Інстаграм: childhotline_ua;
телеграм: CHL116111; фейсбук: @childhotline.ukraine
3. Поліція, за єдиним номером служби екстреної допомоги: 112 (для країн
Європейського Союзу: Австрійська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, ГрецькаРеспубліка, Королівство Данія, Республіка Естонія, Республіка Ірландія, Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Республіка Кіпр, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Республіка Мальта, Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Польща, Португальська Республіка, Румунія, Республіка Словаччина, Республіка Словенія, Республіка Угорщина, Фінляндська Республіка, Французька Республіка,Республіка Хорватія, Чеська Республіка, Королівство Швеція.).

Також хотілося би зазначити, що якщо Ви стали свідком домашнього насильства щодо своїх близьких, рідних, знайомих, негайно звертайтеся до поліції! Ваша небайдужість може врятувати чиєсь життя!